Звуки природи можна буде послухати у онлайн-мультимедійному довіднику

Готові зустрічати весну? Ми з нетерпінням чекаємо на цю квітучу пору року, аби насолодитись лагідним сонцем, природою, що пробуджується, раннішнім співом пташок… Відкриємо для вас маленьку таємницю: зовсім скоро, щоб послухати спів птахів, не доведеться чекати весни.

Асоціація «Єврорегіон Карпати – Україна» у партнерстві з Підкарпатською регіональною туристичною організацією в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020» реалізує проєкт, що популяризує природну спадщину та потенціал річок Сан і Стрв’яж – «Звуки природи. SlowRivers – практичний пакет для туриста». Одним із ключових результатів проєкту є створення онлайн-мультимедійного довідника зі звуками природи, зокрема із різноманітним співом пернатих.

Наприклад, Ви зможете почути дуже цікаві співи тернового сорокопуда. Хоч і голос у нього не дуже дзвінкий, але сам спів надзвичайно мелодійний і гармонійно поєднує найрізноманітніші звуки. Або ж послухати характерні для великих строкатих дятлів звуки «барабанного дробу». Ним птахи замінюють спів і таким чином демонструють, кому належить територія. Цікавим є спів польового жайворонка, адже він співає у польоті. Птах піднімається зі співом догори, час від часу «зависає», тріпочучи крилами.

Ми зібрали цікаву інформацію і про інших талановитих пернатих співаків, тож пропонуємо ознайомитись із особливостями цих птахів.

• Терновий сорокопуд
  Сорокопуд – перелітний птах, прилітає у квітні, відлітає – у вересні. Якщо ви побачили сорокопуда з сірою головою і яскраво-коричневою спинкою – це самець. У самички забарвлення неяскраве, з вираженою строкатістю на боках. На голівці сіре забарвлення не таке яскраве, як у самця. І до того ж вона не має чорної смужки біля ока.
  Дуже цікаві співи сорокопуда. Він – вправний імітатор, що може виконувати пісні різних птахів, голоси яких чутно навкруги. Правда, голос у нього не дуже дзвінкий, тож пісеньку чути лише на невеликих відстанях. А сам спів надзвичайно мелодійний і гармонійно поєднує найрізноманітніші звуки.

• Великий строкатий дятел
  Зима ще в розпалі, та вже в лютому можна почути одні з перших позивних весни – дроби великих строкатих дятлів. Загалом вони мають великий репертуар, видають цілий букет різних звуків – «кавкання», клекіт, вищання. Але «барабанний дріб» виступає заміною саме співу. Для того, щоб дріб було чутно якомога далі, дятел обирає суху гілку або інший об’єкт, що звучить при ударах найголосніше. У великих строкатих дятлів дріб можуть видавати як самці, так і самиці. Їх навіть можна розрізнити на слух – дріб самиці більш короткий. Також за дробом взагалі на слух можна відрізняти різні види дятлів, навіть якщо їх не видно. Є відмінності і у зовнішності самців і самиць великих строкатих дятлів. У «дівчаток» немає червоної смужки на потилиці.
  Дятли – не перелітні птахи, поза гніздовим періодом кочують, часто приєднуючись до зграй синиць.

• Сіра сова
  Сова – симпатичний та елегантний птах, її личко надзвичайно виразне, і при спілкуванні його вираз буквально замінює слова.
  Спів сірої сови лунає ще з кінця зими – ці птахи починають гніздитися дуже рано. Не перестають вони співати і навесні, і восени. А у другій половині літа починають виспівувати молоді совенята, які нещодавно залишили гнізда Їх ще невпевнені голоси замість класичного совиного наспіву видають чарівні рулади, наче зворушливі помилки у співі малої дитини.

• Польовий жайворонок
  У березні, а інколи й наприкінці лютого, коли з’являються перші проталини, над ними можна почути весняний дзвіночок – спів польового жайворонка. Цей птах прилітає одним із перших. У фольклорі він вважається провісником весни.
  Співає птах у польоті. Піднімається зі співом догори, час від часу «зависає», тріпочучи крилами. Спів цей характеризується як «неперервний» – він не розділений на окремі фрагменти-строфи, а нагадує дзюрчання струмочка. Загалом спів жайворонка впізнати легко, але якщо уважно прислухатися до пісеньки, в ній можна знайти частини наспівів інших птахів. Жайвір досить вправно імітує чужі звуки.

• Біла плиска
  Навесні білі піски з’являються дуже рано. Інколи в народі про них кажуть: плиска прилетіла – хвостиком кригу зламала.
  Ці птахи – мешканці берегів водойм, що впливає на їх поведінку. Постійний плескіт хвиль утруднює сприйняття звуків, примушує зменшити їх частку у спілкуванні. Тож, від плиски найчастіше можна почути не спів, а короткі цвірінькання-позивки. Співає вона набагато рідше. Та й пісенька досить проста – послідовність тих самих позивок, які швидко слідують одна за одною. Для спілкування плиски значною мірою використовують візуальну сигналізацію. Ця особливість знайшла відображення навіть у народній назві птаха – трясихвостик.

• Звичайний канюк
  Звичайний канюк – один із найпоширеніших наших хижих птахів. Загалом має коричневе забарвлення, але для нього властиві суттєві індивідуальні відмінності – можна зустріти темно-коричневих, бурих і навіть рудуватих птахів.
  Голос канюка – ніжний та мелодійний. Протяжне, вібруюче «ка-ань» можна почути, коли птахи кружляють у потоках теплого повітря. У пташенят голос дещо більш високий та писклявий, а сам крик – більш довгий, ніж у дорослих.
  Канюки – перелітні птахи. Восени більшість з тих, що гніздяться у нас, відправляються південніше. Проте на зиму їх місце займають ті, що прилетіли з більш північних регіонів.