Вітаємо християн східного обряду з Благовіщенням Пресвятої Богородиці

Вітаємо християн східного обряду з одним із 12 головних свят у церковному календарі – Благовіщення Пресвятої Богородиці. Цього дня, Діва Марія дізналась про майбутнє народження нею Ісуса Христа – Сина Божого і Спасителя світу.

Карпатський край багатий дерев’яними духовними святинями, названими на честь свята Благовіщення і які є у переліку пам’яток архітектури національного значення, розповімо детальніше.

Наприклад, у Коломиї першим дерев’яним храмом, який звели без жодного цвяха у 1587 р. була саме Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії. За переказами, в народі церкву ще називали «Монастирською церквою», оскільки у давнину тут стояв православний монастир. У 1589 році під час татарського нападу Коломию було зруйновано, монастир, до якого входила церква, не відбудовували, але церкву підняли з руїн. Теперішня церква збудована у 1709 р., згодом до храму добудували ще два зруби з північного і південного боків, перетворивши її на хрестову. Зараз це дерев’яна, хрещата в плані, п’ятидільна, одноверха споруда.

Церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії у Заріччі розташована на високому пагорбі над річкою Прут, її величні бані видно аж до Делятина! Уперше храм у селі згадується у 1700 р. Під час Першої світової війни, у 1917 р., місцевий дерев’яний храм знищила австрійська артилерія. Нову масивну дерев’яну церкву – храм Благовіщення Пречистої Діви Марії – будували упродовж 1936-1942 рр за проектом архітектора Лева Левинського. Святиня має форму видовженого хреста з одним головним верхом над центральним простором, двома меншими верхами над захристієм і бабинцем, а також двома підрядними верхами при вході до церкви зі сторони бабинця.

Ще одна Церква, що сьогодні відзначає храмовий празник – Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці у с. Вербовець. Відомо, що в кінці 15 – на поч. 16 ст. тут уже була дерев’яна церква. Візитатор, який відвідав церкву в 1745 р., зазначає, що вона “стара, крита ґонтою, має три бані і потребує ремонту даху, але зі всім добра”. За яких обставин було втрачено цю святиню – невідомо. У 1850 р. на цьому місці звели нову п’ятиверху церква, яка збереглася до сьогодні, щоправда, тепер перекрили бляхою і ще й встановили пластикові вікна.

Цікавою інформацією про унікальні пам’ятки сакральної дерев’яної архітектури ділимось у рамках флагманської ініціативи Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна» «Дерев’яні церкви Карпат» та підтримуємо проєктами:

• «Транскордонний шлях дерев’яної архітектури – можливість для збереження унікальної спадщини українсько-польського прикордоння»
• «Карпатський шлях дерев’яної архітектури – спільні дії для збереження та промоції історико-культурної спадщини українсько-польського прикордоння» в рамках Програми ТКС Польща – Білорусь –Україна.