Підсумки науково-моніторингової експедиції високогірними пасіками Карпатського регіону
Карпатські бджоли природно займають гірські та передгірні райони Західної України. До найбільш типових представників, що різняться рядом цінних біологічних особливостей і господарсько-корисних ознак, належать бджоли високогірних районів Карпат, які пристосовані до умов зимівлі з тривалим безоблітним періодом.
Командою пасічників Громадської організації об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка» у рамках міжнародного проекту «Карпатська бджола – спільні заходи для збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні» протягом другої половини 2020 року, було організовано науково-моніторингову експедицію високогірними пасіками Карпатського регіону, з метою дослідження породного стану пасік та визначення рівня мінливості породи у розрізі декількох сезонів.
Науково-моніторингова експедиція територіально проводилася по віддалених пасіках Косівського та Верховинського районів. Зокрема одним із основних осередків при пошуковій роботі стала місцевість вздовж русла річки Чорний Черемош, звідки в свій час було відібрано родоначальниць при формуванні Карпатської породи бджіл. Аналогічна робота була організована в околицях с. Великий Рожен Косівського району, де ГО «Карпатська еко пасіка» вже протягом трьох сезонів веде роботу по пошуку найкращих чистопородних бджолосімей та створення пасіки генетичного резерву аборигенної популяції карпатської бджоли.
Суть експедиції полягала у вивченні території, зборі інформації про стан високогірних карпатських пасік, відібранні зразків бджіл для подальшого дослідження на породну приналежність, проведенні інформаційної кампанії щодо популяризації місцевої популяції карпатської бджоли. В ході експедиції відвідано 45 пасік у 5 населених пунктах Косівського та Верховинського районів, з оглянутих 780 бджолородин всього було відібрано для дослідження 215 зразків бджіл. Дослідження на породну приналежність проводилося з використанням спеціального устаткування та програмного забезпечення із дотриманням критеріїв та відповідного алгоритму заходів.Зокрема, найбільше пасік (у процентному відношенні до загальної кількості бджолосімей) відвідано у с. Великий Рожен Косівського району та на території Білоберізької сільської ради об’єднаної територіальної громади Верховинського району: з 32 розміщених тут пасік відвідано 17, що становить 54 % від загальної кількості. Хоча дані населені пункти територіально межують один із одним, розділені лише декількома гірськими хребтами та невеликими масивами лісу, детальний аналіз все ж показує відмінність породного стану пасік.
Більш глибокий аналіз факторів, що впливають на породний стан (напрямок господарювання, методи пасічникування, середній вік та рівень фаховості пасічників, рівень доступності пасік) дозволили дійти висновку, що інтенсивне пасічникування поряд із безконтрольним ввезенням бджолосімей призводить до більш складної гібридизації. Даний фактор є досить негативним, оскільки протягом тривалого еволюційного розвитку відбувався природний процес формування аборигенних популяцій, які характеризуються певними морфологічними та поведінковими ознаками. Місцеві бджоли пристосувались до холодної зимівлі, нарощують сильні сім’ї і ефективно використовують ресурси нектару, проявляють високу медову продуктивність. Сформовані таким чином мікропопуляції бжолиних родин відзначаються стабільністю в показниках, на відміну від пасік із високим рівнем гібридизації. Результати проведеної науково- дослідницької роботи у рамках реалізації транскордонного проєкту будуть висвітлені на підсумковій конференції у червні 2021 року.
Протягом усієї експедиції тривала інформаційна кампанія: проводилося інформування та анкетування пасічників, розповсюдження друкованого матеріалу (близько 200 примірників) із інформацією про важливість збереження карпатської популяції бджіл, як природного скарбу карпатського регіону.
За матеріалами ГО “Карпатська Еко Пасіка”
