Карпатський Єврорегіон є міжрегіональною асоціацією, угоду про створення якої було підписано міністрами закордонних справ України, Угорщини, Польщі та Словаччини 14 лютого 1993 року в м. Дебрецен (Угорщина). Згодом до діяльності Карпатського Єврорегіону долучилася також Румунія. Керівним органом Карпатського Єврорегіону є Рада, до складу якої входять представники 5 національних делегацій (по 10 осіб від країни) 19 адміністративних регіонів Карпатського Єврорегіону. На даний час керівництво Радою Карпатського Єврорегіону здійснює польська національна сторона.

У Карпатському Єврорегіоні проживає 16 мільйонів осіб, переважна більшість з них — це мешканці малих містечок і сіл. Це периферійні громади, інфраструктура яких розвинена слабо, вкрай ізольовані від центрів економічного і культурного розвитку. Цю ізоляцію підсилює кордон з Європейським Союзом, який фактично розділяє Карпатський Єврорегіон на дві частини. Саме тому в регіоні утворилася велика кількість соціально вразливих груп і не зважаючи на те, що природний приріст населення є одним з найвищих в Європі, кількість населення на території Карпатського Єврорегіону постійно скорочується, головним чином за рахунок еміграції (в тому числі нелегальної) та міграцій до міст.

За 20 років існування Міжрегіональна Асоціація «Карпатський Єврорегіон» не зламала організаційних та правових бар’єрів і не стала юридичною особою відповідно до міжнародного права. Натомість як окремі юридичні особи діють національні представництва в кожній з держав, котрі — з різним ступенем успішності та ефективності — працюють для досягнення мети Карпатського Єврорегіону, а саме сприяння транскордонному співробітництву між прикордонними регіонами — членами Асоціації. Функції Національного представництва Карпатського Єврорегіону в Україні з 2008 року виконує Асоціація «Єврорегіон Карпати — Україна».

Територіальна співпраця країн у межах Карпатського Єврорегіону на сьогодні, як правило, реалізується у двосторонньому форматі на рівні «точкових проектів», а також у рамках окремих цільових програм у транскордонній, екологічній, гуманітарній, культурній сферах. Саме тому потенціал єдиного Карпатського простору як підґрунтя формування системної політики регіонального розвитку залишається не задіяним сповна.