Чи мають Карпати шанс перетворитися на туристичну гастродестинацію? (блог Галини Литвин)

Галина ЛИТВИН, виконавча директорка Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна”

Територія Карпат є одним із найпривабливіших географічних регіонів Центральної та Східної Європи. Саме тут зосереджений значний рекреаційний, оздоровчий та історико-культурний потенціал. І цей потенціал створює ідеальні передумови для розвитку туризму в регіоні і посилення місцевих громад шляхом залученості у цю сферу економіки.
Дослідження UNWTO показують, що вибираючи дестинацію, туристи керуються у першу чергу бажанням пізнати культурну спадщину, природу і локальну кухню. Безперечно, говорячи про Українські Карпати, ми маємо унікальне поєднання автентичної культури, унікальної природної спадщини і кулінарних традицій, що дозволяє творити конкурентоспроможні у міжнародному масштабі туристичні продукти.
З іншого боку, з якою б ціллю турист не приїжджав у Карпати, локальна і регіональна кухня – це те, з чим він стикатиметься щодня і що однозначно сформує його ставлення до тої чи іншої локації в Карпатах (безвідносно до області, яку він відвідує).
Слід зазначити, що упродовж останніх років питання розвитку Українських Карпат системно з’явилося у порядку денному не лише регіонів, об’єднаних горами, але і центральних органів влади (тішимося, що цьому значно сприяла активність Асоціації “Єврорегіон Карпати – Україна” та наші ініціативи, презентовані під час щорічного Форуму місцевого розвитку. Свідченням цього є розроблена за участі широкого кола представників публічного і неурядового секторів Концепція розвитку гірських територій українських Карпат, схвалена Кабінетом Міністрів України 3 квітня 2019 року.
У рамках проекту «Карпатська мережа регіонального розвитку», який Асоціація втілює у партнерстві з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Львівською, Івано-Франківською, Закарпатською і Чернівецькою ОДА, ми стартуємо з розробкою Стратегії розвитку українських Карпат, яка повинна стати дорожньою картою для усіх ключових стейкхолдерів у регіоні. І тут виникає питання, чи знайдеться в цьому ключовому розвитковому документі місце для гастротуризму.

Чому мало б знайтися? 

pin icon  По-перше, гастротуризм – це про стимулювання місцевої, регіональної та, без перебільшення, національної господарки, оскільки дозволяє залучати місцеві громади периферійних територій, створювати мережі співпраці виробників, рестораторів, туристичних операторів, асоціацій, самоврядних органів.

pin icon  По-друге, гастротуризм якнайкраще промує локальну культуру, що в свою чергу посилює впізнаваність регіону.

pin icon  По-третє, гастротуризм є ефективним інструментом збереження місцевих традицій і культурного різноманіття, оскільки, смакуючи страву, ми споживаємо також місцеві історії, те, що залишиться з нами і по завершенню мандрівки.


pin icon І по-четверте, гастротуризм – це не лише про приїжджих, а і про місцеві громади. Локальна кухня – одне з основних джерел ідентичності і гордості місцевих громад. Тому необхідно створювати умови для того, аби локальна кухня стала також джерелом доходів і посилення спроможності карпатських громад.

Кожна дестинація і кожен туристичний маршрут в Карпатах повинен пропонувати певний кулінарний досвід – досвід Карпат, і тому об’єднання зусиль ключових стейкхолдерів з усіх чотирьох областей може стати запорукою успіху.
Спроби об’єднання зусиль для промоції карпатської кухні і виробників продуктів в регіоні існують. Одним з кращих прикладів є спілка «Смак Українських Карпат», яка об‘єднує близько 30 виробників з українських Карпат та прихильників ідеї збереження традиційних технологій, виробництва натуральних продуктів харчування.
Ініціатива створення Карпатської мережі кулінарної спадщини, запропонована Туристичною асоціацією Івано-Франківщини в рамках українсько-угорсько-румунсько-словацького транскордонного проекту, обмежилася Івано-Франківською та Закарпатською областями з українського боку.
Видається, що найвищий час почати говорити про необхідність об’єднання зусиль задля перетворення Карпат у конкурентоспроможну гастродестинацію. Які першочергові кроки варто здійснити?

  •  промоція локальних продуктів (втішно, що кілька з них, скажімо гуцульська овеча бринзя, карпатський мед стали захищеними географічними зазначеннями. Однак дуже важливо, щоб локальні продукти можна було знайти на сніданку в карпатських готелях, на полицях супермаркетів найпоширеніших торгівельних мереж, а не лише могти придбати на фестивалях, ярмарках чи й Інтернет-магазинах.

А для цього дуже важливо наступне:

  • розбудова мереж співпраці для творення та промоції конкурентоспроможного туристичного продукту, що базується на локальній кухні.

  • Мережі співпраці – це у першу чергу спільні цінності, візія і довіра. Тому очевидно, що від спорадичних подій, де потенційні учасники мережі вже зустрічаються – маю на увазі кулінарні фестивалі, туристичні ярмарки – варто почати рухатися в сторону кулінарного маршруту/маршрутів у Карпатах і, насамкінець – до створення повноцінного кластеру. Зразків успішної діяльності туристичних маршрутів і кластерів безліч, але вдалим прикладом видається ініціатива «Підкарпатські Смаки»  нашого польського партнера – Асоціації «ПроКарпатія», яка розпочалася з проекту, що у 2013 році об’єднав 39 гастрономічних об‘єктів, а на сьогодні переросла у check-circle icon кластер, який на сьогодні об‘єднує 62 виробників традиційних, регіональних, локальних, екологічних продуктів з Підкарпатського воєводства; check-circle icon один з найбільших в Польщі кулінарних туристичних маршрутів з понад 40 точками на мапі Підкарпаття (ресторанами, корчмами, винними підвалами); check-circle icon он-лайн магазин, де можна побачити не лише екологічні і натуральні локальні продукти, але насамперед повагу до традиції. Саме такі кейси стали для нас в Асоціації “Єврорегіон Карпати- Україна” натхненням до створення туристичних маршрутів, що базуватимуться на спадщині виноробства, бджільництва і вівчарства у Карпатах, над якими почнемо працювати вже влітку у рамках українсько-польських транскордонних проектів;

  •  підтримка малого і середнього бізнесу – виробників локальних продуктів, гастрономічних об’єктів, старт-апів. І тут справа не у грошах як таких. Інструменти допомоги МСП з боку влади (національноі чи регіональної) є найкращим свідченням того, що сфера є пріоритетною для регіонального розвитку і запорукою сталості ініціатив мережування. Приклади такої підтримки є надзвичайно поширеними в ЄС, зокрема у рамках регіональних операційних програм, але і у нас починають з’являтися такі кейси. Скажімо, агрорекреаційний кластер «Горбогори» отримав підтримку  у рамках Програми секторальної підтримки регіонального розвитку, що втілюється Мінрегіоном;
  • і нарешті – промоція автентичності. Що вирізняє Карпати? Це регіон дикий, непізнаний, повний таємниць, звичаїв, які не можна знайти деінде. І власне ці характеристики мають стати фундаментом для створення гастрономічного туристичного продукту. Повернімося до давніх рецептів, особливо обрядових і сезонних, традиційних продуктів і трав (думаєте, трави – нецікаво? Програма «Село, що пахне зіллям» Малопольського воєводства – допоможе змінити думку) і запропонуймо це туристам, спраглим відкрити щось нове і пережити емоції і досвід, якого вони не мають у повсякденному житті.


Ми в “Єврорегіон Карпати – Україна”, усвідомлюючи бар‘єри і виклики, все ж переконані, що завдяки спільним

bulb icon візії;

bulb iconдіям;

bulb iconінструментам

нам вдасться почати системні дії на шляху перетворення Карпат у смачну туристичну дестинацію.

Запрошуємо до співпраці і #let_the_food_tourism_in_Carpathians_rock!

 

Фото надані Галиною Литвин і Романом Печижаком